tauruswar
Advanced Member | Редактировать | Профиль | Сообщение | Цитировать | Сообщить модератору
Йшли орки, співаючи (ні, не Кобзон!)
Газманівську пісню гарлали разом
Та пісня ніяк не іде з голови,
Немов обкурився якоїсь трави.
Товариш у штатському (так воно є)
Натомість співає під ніс щось своє
Мелодія ллється, мов із крану струя:
"Гаага, Гаага, Гаага моя!"
Напам'ять затям, де вкраїнська земля...
Бо ж сором іспанський в усіх звідкіля?
Чиє Запоріжжя? І Харків - він чий?
І мову голандську потроху вже вчи!
"Ми, каже, хотіли забрати Донбас.
Земля українська чекала на нас,
Неначе корова свого бугая.
Гаага, Гаага, Гаага моя!"
А орки воюють: там кожен Zольдат
Майно спритно цупити вміє із хат
А сонце то сходить, то світить між хмар,
А десь там літає іще байрактар.
Газманівська пісня луна та й луна:
Вони ж - що натягнуть - то й буде струна.
Але, щось не чутно, де пісенька ця,
Де той про Гаагу співав без кінця?
Чи зле йому стало? Чи сала об'ївсь?
Ось він, непритомний, сповзає кудись.
Чекати від трупа нема чого, а...
А губи, вже мертві, шепочуть: "Гаа..."
Тепер з ним нехай розбирається біс.
Але, чи він пісню до пекла уніс?
Над бункером наче здригнулась земля:
"Гаага, Гаага, Гаага моя!"
Загін не помітив, що втратив бійця
Газманівську пісню співав до кінця.
А хтось вже співає (бо ще не в труні):
"Шанхаю, Шанхаю, Шанхаю ти мій"
Газманова - геть, ну його до сміття.
Пісні є нові, ось, наприклад - оця!
Співає хай орківська кожна сім’я:
"Гаага, Гаага, Гаага моя!" |
